Go за Прикладом: Обмеження Частоти Запитів

Обмеження Частоти Запитів важливий механізм контролю за ресурсами, його використовують для підтримки необхідного рівня роботи (і обмеження навантаження на сервера з сторонніх джерел). Реалізація обмежувача в Go є можливою за допомоги горутин, каналів та маятників.

 
package main
 
import (
    "fmt"
    "time"
)
 
func main() {

Розглянемо одну з реалізацій обмежувача частоти запитів. Припустимо - нам необхідно обмежити обробку вхідних запитів, отож, ми будемо працювати з ними (запитами) через одноіменний канал (requests).

 
    requests := make(chan int, 5)
    for i := 1; i <= 5; i++ {
        requests <- i
    }
    close(requests)

Канал limiter (або “обмежувач”) буде приймати значення кожні 200 мілісекунд - це так званий “маятник”, або “регулятор” нашої системи обмеження.

 
    limiter := time.Tick(200 * time.Millisecond)

Тут відбувається блокування на отримання з каналу limiter перед обробкою кожного запиту, ми чекатимемо повідомлення кожні 200 мс і обробляємо по одному запиту за цей період.

 
    for req := range requests {
        <-limiter
        fmt.Println("request", req, time.Now())
    }

Можливо, ми захочемо дозволяти невеликі “навали” запитів, в цілому притримуючись нашої стандартної схеми обмежень. Досягнути цього ми можемо створивши буфер в нашому каналі “обмеження”. Канал burstyLimiter дозволятиме напливи, аж, трьох подій.

 
    burstyLimiter := make(chan time.Time, 3)

Заповнено канал значеннями, для імітування “напливу”.

 
    for i := 0; i < 3; i++ {
        burstyLimiter <- time.Now()
    }

Кожні 200 мілісекунд ми спробуємо додати значення в burstyLimiter, аж до його ліміту в 3 події. Ми, так би кажучи - знову “наповнюємо пустий келих”.

 
    go func() {
        for t := range time.Tick(200 * time.Millisecond) {
            burstyLimiter <- t
        }
    }()

Ми симулюємо 5 вхідних подій, 3 з яких - не будуть обмежені у виконанні, а все тому, що вони отримали перевагу від буферизованого каналу burstyLimiter, який блокує доступ для 4-того та 5-того запитів, аж до моменту коли сам канал “обмежувач” не буде знову наповнено.

 
    burstyRequests := make(chan int, 5)
    for i := 1; i <= 5; i++ {
        burstyRequests <- i
    }
    close(burstyRequests)
    for req := range burstyRequests {
        <-burstyLimiter
        fmt.Println("request", req, time.Now())
    }
}

Запускаючи нашу програму - ми бачимо першу партію запитів, які обробляються кожні 200 мілісекунд.

 
$ go run rate-limiting.go
request 1 2012-10-19 00:38:18.687438 +0000 UTC
request 2 2012-10-19 00:38:18.887471 +0000 UTC
request 3 2012-10-19 00:38:19.087238 +0000 UTC
request 4 2012-10-19 00:38:19.287338 +0000 UTC
request 5 2012-10-19 00:38:19.487331 +0000 UTC

Друга ж партія, представляє собою три запити що не обмежуються (це “навала” - дозволена кількість без обмеження) та ще 2 - додаткових, що обмежені 200 мілісекундними інтервалами.

 
request 1 2012-10-19 00:38:20.487578 +0000 UTC
request 2 2012-10-19 00:38:20.487645 +0000 UTC
request 3 2012-10-19 00:38:20.487676 +0000 UTC
request 4 2012-10-19 00:38:20.687483 +0000 UTC
request 5 2012-10-19 00:38:20.887542 +0000 UTC

Наступний приклад: Атомарні Лічильники.

Автори Марк МакГанахан та Елай Бендерскі | Переклад @butuzov | source | ліцензія